Незрозуміла знахідка у снігу
Протягом останніх кількох тижнів підрозділи української протиповітряної оборони та команди саперів (EOD) фіксують вкрай незвичну тенденцію: все частіше збиті російські баражуючі боєприпаси «Шахед-136» (Герань-2) знаходять майже неушкодженими, але абсолютно порожніми. Замість 40-50 кг фугасної бойової частини техніки виявляють у носових відсіках порожнечу або грубі бетонні противаги. Ця зміна у складі роїв дронів знаменує собою суттєвий зсув у російській тактиці повітряних ударів.
- За оцінками, до 30% дронів у нещодавніх атаках є «порожніми» приманками.
- Акустична сигнатура та радіолокаційна помітність залишаються ідентичними до озброєних варіантів.
- Саперні групи знаходять ці приманки переважно неушкодженими на сільськогосподарських полях.
Те, що спочатку викликало здивування, тепер розкрито військовою розвідкою, яка пояснила стратегічний сенс цього, здавалося б, марнотратного використання дорогих повітряних засобів.
Виснаження повітряного щита
Головна мета тактики «порожніх» Шахедів — навмисне виснаження українських засобів протиповітряної оборони. Змішуючи велику кількість неозброєних приманок з меншою кількістю бойових дронів або крилатих ракет, російські війська змушують українських операторів ППО реагувати на кожну ціль. Оскільки на радарі чи за допомогою акустичних датчиків неможливо відрізнити озброєний безпілотник від неозброєного, захисники змушені витрачати цінні, дефіцитні зенітні керовані ракети (ЗКР) для нейтралізації загрози, швидко виснажуючи запаси боєприпасів.
Картографування радарів та частот
Окрім простого виснаження боєприпасів, приманки виконують важливу функцію збору розвідувальних даних. Коли рій наближається до міста, він змушує активуватися численні українські радіолокаційні системи — від радарів раннього попередження до станцій підсвічування цілей. Російські літаки радіоелектронної розвідки (ELINT) та супутники відстежують ці випромінювання, намагаючись скласти карту точного розташування, робочих частот та процедур української мережі ППО. Згодом ці дані використовуються для прокладання оптимальних маршрутів польоту для наступних, більш руйнівних ударів.
Адаптація до загрози приманок
Щоб протидіяти цій тактиці, українські сили швидко адаптують свої протоколи ведення бою. Зростає ставка на мобільні вогневі групи (МВГ), оснащені великокаліберними кулеметами та прожекторами, які можуть візуально ідентифікувати та знищувати дрони на низьких висотах, не витрачаючи дорогих ракет. Крім того, розгортаються передові мережі акустичних датчиків для відстеження маршрутів польоту дронів, що дозволяє командирам краще розставляти пріоритети серед цілей на основі їхньої траєкторії — чи летять вони до критичної інфраструктури, чи над відкритими полями.
| Конфігурація дрона | Орієнтовна частка в рої | Основна функція |
|---|---|---|
| Стандартний бойовий (Фугасна БЧ) | 60% | Знищення інфраструктури |
| Неозброєна приманка (Порожній/Баласт) | 30% | Виснаження ППО / Картографування радарів |
| Термобарична БЧ | 5% | Посилене ураження живої сили/будівель |
| Розвідник/Ретранслятор (Камера) | 5% | Оцінка результатів удару в реальному часі |