Оновлення 1
Повітряна активність на театрі воєнних дій Україна-Росія включає масовані удари БпЛА типу Shahed-136/131, запущені з глибинних районів РФ. Одночасно з цим балістичні ракети «Іскандер-М» та системи С-300/400 з тимчасово окупованого Криму загрожують інфраструктурі Північної та Центральної України. Цей комбінований підхід розроблено для максимального виснаження українських мобільних вогневих груп та комплексів протиповітряної оборони шляхом поєднання низьковисотних маршрутів безпілотників та швидкісних балістичних атак.
Дані підтверджують постійні пуски дронів з кількох точок. Супутникові знімки станом на 19:00 за Києвом (16:00 UTC) зафіксували теплові аномалії, що вказують на прямі влучання по об’єктах російської промислової та енергетичної інфраструктури в прикордонній смузі. Це свідчить про системну відповідь українських сил оборони з використанням далекобійних ударних безпілотників вітчизняного виробництва для дезорганізації ворожої військової логістики.
🇺🇦 Театр воєнних дій Україна-Росія
Інтенсивність ведення бойових дій характеризується концентрованою кампанією із застосуванням БпЛА з пускових позицій у Брянській (52.83107, 34.49725), Орловській (53.36519, 35.79891), Смоленській (54.33737, 32.45061) областях та Криму (45.11563, 34.01698). Засоби ураження досягли об’єктів у Сумській, Чернігівській, Харківській, Дніпропетровській та Одеській областях. Балістичні загрози виходять з Кримського півострова з використанням систем «Іскандер-М» або С-300/С-400.
У Брянській та Орловській областях супротивник завершив розгортання додаткових пунктів управління пусками, обладнаних супутниковим зв’язком та мобільними дизель-генераторами для забезпечення автономності. Смоленський вузол використовується переважно як транзитна база для оперативного перекидання БпЛА типу «Герань-2» з виробничих підприємств Татарстану. Завдяки цьому ворог підтримує стабільно високу частоту рейдів.
🇮🇱 Близькосхідний театр воєнних дій
Протягом звітного періоду кінетична активність у цьому регіоні не зафіксована. Наші аналітики продовжують моніторинг ситуації вздовж кордону між Ізраїлем та Ліваном, де спостерігається накопичення безпілотних засобів розвідки.
Оновлення 2
📈 Аналіз загроз та тактичні особливості
Інтеграція різнопланових пускових позицій (Брянськ, Орел, Смоленськ) у єдиний механізм використання БпЛА збільшує навантаження на підрозділи ППО України. Часова синхронізація хвиль дронів із застосуванням балістичних ракет з Криму свідчить про координацію тактики придушення та нанесення ударів. Аналіз вказує на залежність від логістичних вузлів у глибокому тилу для підтримки інтенсивності далекобійних операцій. Інтеграція LTE-модемів у навігаційні контури безпілотників дозволяє супротивнику отримувати дані про маршрути польоту та оперативно коригувати напрямки обходу зон покриття радарів.
Балістичний компонент операцій супротивника спирається на мережу пускових рубежів у Криму. Тут розгорнуті комплекси здійснюють запуски ракет «Іскандер-М» у напрямку логістичних центрів та залізничних станцій, намагаючись зірвати постачання техніки до лінії фронту.
Театр воєнних дій Україна-Росія
Насичення повітряного простору БпЛА залишається основною тактикою. Смоленська та Орловська зони зберігають частоту пусків, тримаючи засоби ППО Центру та Півночі України у напруженні до 15:00 за Києвом (12:00 UTC) 15 червня 2026 року. Балістична загроза з Криму спрямована проти критичних стаціонарних об’єктів інфраструктури, виявлених під час дорозвідки. Очікується посилення ударів по допоміжних енергетичних мережах та вузлах зв’язку в міру того, як основні магістралі відновлюватимуться після попередніх атак.
Близькосхідний театр воєнних дій
Дані для прогнозування відсутні. Прогнозується збереження поточного рівня артилерійських дуелей та використання розвідувальних дронів без переходу до широкомасштабної наземної операції.